Антикоррупционный Зеленский: анализ законодательных инициатив - 
Антикоррупционный Зеленский: анализ законодательных инициатив
09:43, 31 августа 2019
Просмотры: 63 0

Законопроекты президента в сфере криминальной юстиции: обновление прокуратуры, отмена «поправок Лозового» и «легалізація» агентов НАБУ (укр.).

Елена Щербан адвокат, член правления Центра Противодействия Коррупции для Liga.net.

Елена Щербан

Що очікує на прокуратуру?

Зміни дозволяють перезапустити систему прокуратури, які озвучив новий Генеральний прокурор під час своєї промови в парламенті. Отже, текст законопроекту дає уявлення як буде втілюватися перезавантаження системи прокуратури.

Передусім оновляться назви: Генпрокуратура стає Офісом Генерального прокурора. Регіональні прокуратури стануть обласними. Місцеві прокуратури стають окружними і визначатимуться генпрокурором, а не законом. Військові прокуратури ліквідовуються, натомість Генпрокурором можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах підрозділу Офісу Генпрокурора, підрозділу обласної прокуратури або окружної прокуратури. Генпрокурор визначатиме і межі повноважень нових прокуратур, і стратегію розвитку прокуратури з системою оцінки якості роботи прокурорів.

Перехідні положення проекту вказують на те, що всі прокурори повинні будуть пройти атестацію. Проводити її будуть кадрові комісії в Офісі Генпрокурора. Створення комісій та порядок їхньої роботи залишається за Генеральним прокурором. Тобто Генпрокурор отримує шанс позбавити прокуратуру недоброчесних прокурорів і водночас несе повну відповідальність за таке перезавантаження, оскільки саме він утворюватиме комісії, які будуть це втілювати.

Сама ж атестація буде відбуватися у два етапи за графіком, визначеним кадровою комісією: іспит з практичним завданням та співбесіда.

Критерії оцінки прокурорів:

професійна, особиста та соціальна компетентність;

професійна етика;

доброчесність.

Прокурори отримують вибір – пройти атестацію і залишитися в системі або ж відмовитися, що означатиме автоматичне звільнення. Натомість успішна атестація означатиме достойну оплату праці. Оклад прокурора окружної прокуратури (яка зараз місцева) становитиме 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (або 28, 8 тисяч гривень) з передбаченими законом доплатами і можливістю преміювання у 25 %. Атестація та зміни не зачіпатимуть лише прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Президент пропонує зупинити дію всіх положень Закону України «Про прокуратуру» щодо повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури до 1 січня 2021 року — фактично звільняє всіх чинних членів КДКП. Натомість тимчасово їхні повноваження, а саме добір прокурорів та дисциплінарне провадження, здійснюватимуть ті самі кадрові комісії Офісу Генпрокурора.

Добір прокурорів на вакантні посади відбуватиметься за правилами, аналогічними до атестації чинних прокурорів. Двері в систему прокуратури всіх рівнів відкриваються для осіб, які не мають досвіду роботи в системі прокуратури. Як і суддям, прокурорам доведеться подавати декларації доброчесності та родинних зв’язків.

При цьому чисельність прокурорів обмежується 10 тисячами. Наразі закон говорить про граничну чисельність у 15 тисяч.

Замість Національної академії прокуратури утворюється Тренінговий центр. Більшість перетворень почнуть діяти з дня початку роботу Офісу Генпрокурора. Дату визначить сам Генпрокурор, про що має бути окремо повідомлено публічно на сайті Офісу Генпрокурора.

В законопроекті Президента також визначається право Генпроркурора визначати питання електронного документообігу, що очевидно свідчить про наміри автоматизувати документообіг та внутрішні процеси в прокуратурі.

Пропозиції Президента можна назвати революційними і такими, які фактично дають новообраному Генпрокурору картбланш для зміни системи. Водночас тепер все залежить від сил та бажання Генпрокурора на такі зміни.

Які ж зміни очікують на Кримінальний процес?

Одна із найважливіших пропозицій – це те, що Президент пропонує прибрати обмеження щодо здійснення слідчих дій щодо народного депутата. Йдеться про положення статті 482 Кримінального процесуального кодексу, яка забороняє без дозволу Верховної Ради обшук народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також проводити негласні слідчі дії, такі як прослушку.

Основний Закон забороняє притягувати нардепів до відповідальності та затримувати до згоди парламенту, але ці положення були розширені у кримінальному процесі ще й забороною проведення таких слідчих дій. Відповідні пропозиції Президента підтверджують серйозність намірів щодо зняття недоторканності, адже для її повного зняття потрібна конституційна більшість у щонайменше 300 голосів і витримані процедури змін.

Фактично ця пропозиція обмежує депутатський імунітет ще до змін в Конституцію. Тепер в разі прийняття проекту, за наявності підстав і з дозволу суду, правоохоронці зможуть безперешкодно проводити слідчі дії щодо нардепів.

Цікава інновація запроваджена щодо корупційних злочинів. Пропонується дати право слідчим суддям не визначати розмір застави взагалі при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, якщо мова йде про вчинення тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів. Наразі, визначаючи, до прикладу, варту Раїсі Богатирьовій, суд був змушений визначити заставу, але після змін в разі прийняття цих пропозицій – такого обов’язку в суду вже не буде.

Президент пропонує повністю скасувати так звані «правки Лозового». Це зміни, прийняті до кримінального процесуального кодексу у 2017 році з ініціативи тоді народного депутата Лозового, який сам був фігурантом розслідування щодо ухилення від сплати податків.

Сумнозвісні правки поставили під загрозу сотні розслідувань та перетворили суддів на «золотих тільців», доручивши судам невластиву роботу. Так, саме у зв’язку із цими змінами обмежилися терміни досудового розслідування навіть до оголошення підозри, що унеможливлювало часто в складних справах їхнє дотримання та могло мати наслідком закриття справ, коли слідчі навіть не встигли провести експертизу. А продовження строків доручили слідчим суддям, на відміну від прокурорів. Ці зміни часто критикувалися експертами банально через те, що на відміну від прокурора суддя не міг знати всіх деталей справи і матеріалів, оцінювати стратегію розслідування і, зокрема, питання необхідності подовження строків.

Президент пропонує прибрати ці правки та повернутися до положень, що діяли раніше. Крім того, прибираються сумнівні положення з «правок Лозового» щодо необхідності призначення експертизи судом. Експерти ніколи не бачили в цьому доцільності, адже експертиза не є заходом, який порушує права особи, а тому судовий контроль лише надмірно навантажує як суд, так і слідство. Також, пропонується скасувати право проводити експертизи в кримінальних справах винятково державними експертами.

Ще одна важлива зміна – не можна буде скасувати підозру. Таку можливість також передбачали «правки Лозового», проте вона позбавлена змісту, адже, оголошуючи підозру, слідчий фактично інформує особу про те, що вважає її фігурантом справи. Це свого роду сигнал для підозрюваного до захисту і можливість обирати запобіжний захід, який так можна оскаржити безвідносно підозри.

Дозволи на обшуки у справах топкорупції будуть надавати судді антикорупційного суду. Минула Рада «забула» точково змінити 234 статтю Кримінального процесуального кодексу, яка регулює обшуки, визначаючи підсудність цього суду. Це радше технічна правка.

Також новації передбачаються і у судовому процесі з розгляду кримінальних справ – прокурор вже не буде зобов’язаний зачитувати повний текст обвинувачення, якщо цього вимагає обвинувачений. До прикладу, у справах колишнього фіскала Насірова обвинувачення на 800 сторінок уже читають другий рік. Ініціатор проекту також передбачив вступні промови в судовому процесі.

Загалом такі пропозиції Президента щодо процесу є досить прогресивними та сприятимуть слідчим в ефективному слідстві, а прокурорам і суду — в здійсненні правосуддя.

Що очікує НАБУ?

Одним з проектів Президент пропонує внести НАБУ та ДБР до Конституції. Справа в тому, що перелік повноважень Президента в Конституції є вичерпним і там відсутні повноваження утворювати НАБУ, призначати та звільняти керівників НАБУ і ДБР.

Ці пропозиції дозволять унормувати ці невідповідності.

Більше того, Президент нарешті дає НАБУ та ДБР можливість здійснювати прослушку або право на самостійне зняття інформації з каналів зв’язку. Приймаючи профільні закони щодо роботи цих інституцій, законодавець не надав їм таке право і до тепер ці органи змушені щоразу звертатися до Служби безпеки України для реалізації таких заходів. Варто відзначити, що «прослушка для НАБУ» була навіть вимогою міжнародних партнерів.

Цим же проектом Президент пропонує врегулювати питання таємності призначення «агентів НАБУ». Адже наразі профільний закон вимагає проводити відкриті конкурси для добору працівників бюро. Проте обирати на роботу таємних агентів на відкритих конкурсах безглуздо і НАБУ використовувало положення закону про держтаємницю, аби засекретити такий відбір. Тепер пропонується передбачити таємні конкурси безпосередньо в законі “Про НАБУ”.

Такі пропозиції посилюють як НАБУ, так і ДБР. Щоправда, якщо у випадку НАБУ таке посилення є очікуваним та логічним, то у випадку ДБР без зміни його керівництва посилення повноважень може лише нашкодити.


Читайте также


Рекламно-информационное агентство «Гард».

© 2018 «Гард Южноукраинск».
Все права защищены Законом Украины.

Редакция сайта «Гард Южноукраинск» может не разделять мнение и позицию авторов. Ответственность за материалы в рубрике «Блоги» несут авторы публикаций. При полном или частичном использовании материалов интернет-издания «Гард Южноукраинск» разрешатся только при условии гиперссылки на адрес материала на сайте gard.news.

Наши контакты: [email protected]
По вопросам размещения рекламы обращайтесь E-mail: [email protected]